Главная > Новини > Мій особистий блог > Не просто геморой: як уважний збір анамнезу врятував пацієнта від хибного лікування

Не просто геморой: як уважний збір анамнезу врятував пацієнта від хибного лікування

У практиці хірурга-проктолога часто трапляються випадки, коли «очевидний» діагноз приховує під собою набагато складнішу проблему. Пацієнти приходять з бажанням видалити геморой, вважаючи його єдиним джерелом своїх бід. Але завдання лікаря – дивитися глибше.

Нещодавній клінічний випадок у нашому відділенні яскраво демонструє, чому детальне опитування пацієнта (анамнез) іноді важливіше за стандартний огляд.

Історія пацієнта: 5 років невизначеності

До хірургічного відділення за направленням поступив пацієнт – військовослужбовець. Мета візиту була чіткою: планове оперативне лікування хронічного геморою. Здавалося б, стандартна процедура.

Лікар Копецька Анастасія Миколаївна розпочала рутинний, але ретельний збір анамнезу та обстеження. Під час розмови з’ясувалися тривожні деталі:

Характер кровотеч: Пацієнт скаржився на виділення червоної крові, іноді зі згустками темного, вишневого кольору. Об’єм втрати крові варіювався від кількох крапель до значних обсягів.
Супутні симптоми: Періодичні болі в животі та, що важливо, хибні позиви до дефекації (тенезми).
Тривалість: Ці симптоми турбували чоловіка близько 5 років, з’являючись та зникаючи.

Чому у лікаря виникли сумніви?

Під час проведення анускопії лікар підтвердила наявність гемороїдальних вузлів. Але професійна інтуїція та досвід Анастасії Миколаївни підказували: картина не складається.

Зовнішній вигляд вузлів не відповідав тій інтенсивності та характеру кровотеч, які описував пацієнт. Простіше кажучи, такі вузли не повинні були так кровити. Невідповідність між видимою картиною та розповіддю пацієнта стала сигналом до дії.

Медичний детектив: пошук істини

Пацієнта госпіталізували та розпочали терапію гемостатиками (кровоспинними препаратами), паралельно призначивши дообстеження.

Колоноскопія. Ендоскопічне дослідження показало неоднозначну картину. Явного запалення товстої кишки не було, проте під слизовою оболонкою лівого відділу спостерігалися численні петехіальні крововиливи (дрібні цятки).
Реакція на лікування. Навіть на фоні введення гемостатиків кровотечі не припинялися. Це ще раз підтвердило: джерело проблеми не усунуто.
Лабораторна діагностика. Попри те, що ендоскопічно запалення не було очевидним, лікуючий лікар наполягла на аналізі калу на фекальний кальпротектин.

Результат шокував: рівень кальпротектину становив 454 мкг/г при нормі не більше 50 мкг/г. Це маркер потужного запального процесу.

Фінальну крапку поставило гістологічне дослідження біопсії: виявлено лімфо-плазмоцитарну інфільтрацію слизової оболонки.

Діагноз: Неспецифічний виразковий коліт (НВК або НЯК).
Людина страждала на це захворювання роками, списуючи все на геморой.

Геморой та НЯК: як лікувати?

Варто відзначити, що у хворих на неспецифічний виразковий коліт дуже часто наявний супутній геморой. Запалення слизової прямої кишки, характерне для коліту, робить тканини пухкими та вразливими, що значно посилює гемороїдальні кровотечі.

Тут виникає головне питання: чи можна оперувати геморой таким пацієнтам?

Відповідь – так, але з важливою умовою. Оперативне втручання дозволено лише в стані ремісії основного захворювання (коліту). Ремісія буває трьох видів:

Клінічна (відсутність симптомів).
Ендоскопічна (слизова зажила).
Гістологічна (відсутність запалення на клітинному рівні).

Для проведення безпечної гемороїдектомії хірургу достатньо досягнення клінічної та ендоскопічної ремісії.

Висновок

Цей випадок вчить нас, що за «звичайною» проблемою може ховатися серйозна патологія. Завдяки уважності лікаря Копецької А.М. пацієнт нарешті отримав вірний діагноз та специфічне лікування коліту, яке йому було необхідне всі ці 5 років.

Якщо вас турбують кровотечі, болі в животі чи нестабільний стілець – не займайтеся самодіагностикою. Довірте своє здоров’я професіоналам, які вміють не просто дивитися, а й бачити.